Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 8256 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Предвестье зари. - Анна Зотова Однажды из-за болезни ребенка мне пришлось почти всю ночь не спать. Вдоль улицы стояли фонари. Их яркий и приветливый свет проникал в комнату из окна. Но с первыми лучами солнца, освятившими горизонт, они начали все более тускнеть. А под конец и вовсе превратились в бледные, еле заметные точки. Наблюдая за этим, мне вдруг подумалось: "Когда всходит Христос - Солнце правды в душах людей, тогда искусственное свечение ложных человеческих учений меркнет..." Так родилось стихотворение, которое я рада предложить вам. Слава Господу и Спасителю нашему Иисусу Христу!
